Журналістика і переклад [Journalism and translation]
Зв'язок між мовою (знанням) та журналістикою, особливо стосовно збору та продукування закордонних новин, неодноразово підкреслювався й описувався на маргінесах лінгвістичних (дискурсивних, стилістичних, прагматичних) чи комунікативно-орієнтованих досліджень. Одначе, зацікавленість в особливому місці перекладу, і як процесу, і як результату цієї взаємодії, є відносно новою. У межах ширшої царини досліджень перекладу та ЗМІ/ перекладу в ЗМІ можна виділити низку підцарин. Зважаючи на кілька останніх публікацій та використовуючи кількісні дані, Люк ван Дорслар (van Doorslaer 2009) демонструє, що сфера цих досліджень зосереджується головно на підцаринах аудіовізуального перекладу (audiovisual translation), позакадрового перекладу та дубляжу (voiceover and dubbing) та субтитрування (subtitling). Журналістські аспекти перекладу в ЗМІ як і місце перекладу у повсякденній праці журналіста ще не стали експліцитним предметом досліджень у рамках цих підцарин. Однак, слідом за проектом Ворикського університету «Переклад у світових новинах» ('Translation in Global News') істотно став зростати інтерес до перекладу новин та дотичних до новин та перекладу аспектів. Найвизначніші публікації самого цього проекту Ворикського університету – це матеріали конференції (Conway & Bassnett 2006) та, над усе, заключна публікація проекту (Bielsa & Bassnett 2009). У ній, зокрема, досліджується роль перекладу у так званих всесвітніх агенціях міжнародних новин (головно «Ассошіейтед прес» (англ. Associated Press, скор. AP), «Рейтер» (англ. Reuters), «Франс-прес» (фр. Agence France-Presse, скор. AFP), а також конкретні перекладні тексти новин. Незважаючи на тенденції до глобалізації та гармонізації, на посилення ролі англійської мови та навіть домінування англомовних моделей письма (коротші та більш безоціночні тексти), й надалі зберігається помітна варіативність у використанні різних структурних та перекладацьких практик, стратегій та цінностей. Така варіативність інколи пояснюється національним/регіональним походженням агенції новин, або помітним відбором новин з огляду на зміст, як наприклад, це має місце у випадку з «альтернативною» агенцією новин ІПС («Інтерпрес-сервіс») (англ. Inter Press Service, скор. IPS)[, яка освітлює події, що відбуваються в «нових» країнах чи в громадянському суспільстві]. З часу публікації резонансної доповіді [в ООН у 1980 році Комісії ]Макбрайда, у якій критикувалося досить-таки нерівномірне поширення новин у світі та зосередженість ЗМІ головно на «обраних країнах» (MacBride 1980), відбулися певні зміни в подоланні нерівності у сфері інформації. Та якби там не було, а складне поєднання владних стосунків (континентальних, національних, мовних, політичних, ідеологічних) визначає важливі рішення й вибори стосовно відбору, перекладу та редагування новин. Так, Кристина Шеффнер (Christina Schäffner 2008) у своєму аналізі корпусу перекладених журналістських текстів та політичних цитат, що були реконтекстуалізовані для внутрішнього вжитку (без жодного посилання на перекладацькі дії), доводить, що конвенційні та ідеологічні умови створення перекладу є визначальними у випадку політичної журналістики та політичної комунікації. У своєму дослідженні іспаномовного веб-порталу всесвітніх новин BBC Mundo Роберто Вальдеон (Roberto Valdeón 2008) розкриває сутнісну відмінність у статусі між англомовною та іспаномовною культурами, коли значущість першої порівняно із другою нерідко виражається у висвітленні новин. Журналістська вибірковість, помітна у використанні, перекладі та редагуванні певних матеріалів, впливає на формування картини світу. Люк ван Дорслар (Luc van Doorslaer 2009) виявляє чіткий взаємозв’язок між тими агенціями новин, які використовуються як основне джерело інформації, та тими країнами, події в яких висвітлюються у новинах. Наприклад, редакції останніх новин у Бельгії, які ґрунтують свої новини, головним чином, на інформації від агенції новин «Ассошіейтед прес», про події у США повідомляють більше, а ті, що переважно використовують «Франс-прес», пишуть набагато більше про Францію. І хоча всесвітні інформаційні агенції можуть сьогодні подавати себе як «світові», своє походження вони все ж не заперечують. Агенції новин неминуче зважають на норми, пов'язані із їхнім національним походженням, і цей факт відчувається як у їхніх принципах відбору та зведення інформації, так і в її структуруванні. Отже, питання «чи позбулися інформаційні агенції своєї національної і/чи регіональної бази у процесі висвітлення новин» (Bielsa & Bassnett 2009: 49) залишається відкритим.
Література
TSB BoP TSBДодаткова література
BoP BoP