Як зазначають чимало авторів, статус перекладу вже давно страждає від того, що його вважають похідною діяльністю, на відміну від „оригінальної” літературної, яка вважається творчою. Таким чином, важливість поняття творчості для перекладознавства частково зумовлено його використанням науковцями й критиками з метою підвищення статусу перекладу, аргументуючи його творчий характер. Цю аргументацію репрезентують у межах різних підходів. Деякі науковці зосереджуються на тих галузях перекладацької діяльності, в яких наявність творчого елементу не піддається сумніву, наприклад, переклад художньої прози (Literary translation), переклад поезії (Poetry translation), переклад гри слів (Wordplay in translation) і, останнім часом, транскреація (перестворення) (Transcreation), адаптація (Adaptation) та мультимодальний переклад (див. Мультимодальність та аудіовізуальний переклад (Multimodality and audiovisual translation)). Досліджувалась і праця таких письменників, як Семюел Бекет, Йосип Бродський чи Джеймс Джойс, які перекладають власні твори. Деякі критики сприймають цей автопереклад (Self-translation) як внутрішньо більш креативний, ніж “просто” переклад. У цій же площині, деякі дослідження зосереджуються на аналізі стратегій та тактик (Translation strategies and tactics), які застосовують письменники, що перекладають власні твори, на предмет їх відмінності від тих, що їх застосовують професійні перекладачі. Деякі дослідники вважають творчість невід’ємною частиною процесу перекладу. Інші тлумачать її як стратегію, що її може обрати (чи не обрати) перекладач, як функцію його перекладацької агентивності (див. також Агенти перекладу (Agents of translation)), а отже, як це не парадоксально звучить, як те, що потенційно відрізняє творче письмо і креативний переклад від “просто” перекладу. Євгенія Лоффредо та Мануела Пертегелла (Loffredo and Perteghella 2006: 3–6) зауважують, що розмежування між “оригінальними” й “похідними” текстами само по собі є культурологічним конструктом, яке стає все більш неприйнятним у постмодерну критичну епоху; якщо письмовий переклад є способом письма, то його не можна відокремлювати від ширшого поняття самого літературного письма: обидва є «його творчими видами».
Література
Baker, Mona
1996 “Corpus-based Translation Studies: The challenges that lie ahead.” In -Terminology, LSP and Translation: Studies in Language Engineering in Honour of Juan C. Sager, Harold Somers (ed.), 175–186. Amsterdam: John BenjaminsTSB.
Baker, Mona
2000 “Towards a methodology for investigating the style of a literary translator.” Target 12 (2): 241–266. TSB
Ballard, Michel
1997 “Créativité et traduction.” Target 9 (1): 85–100. TSB
Bastin, Georges L.
2003 “Aventures et mésaventures de la créativité chez les debutants.” Meta 48 (3): 347–360. TSB
Bayer-Hohenwarter, Gerrit
2009 “Translational creativity: How to measure the unmeasurable.” In Behind the Mind: Methods, Models and Results in Translation Process Research, Susanne Göpferich, Arnt Lykke Jakobsen & Inger M. Mees (eds), 39–59. Copenhagen: Samfundslitteratur.
Gambier, Yves & Gottlieb, Henrik
2001 “Multimedia, multilingua: Multiple challenges.” In (Multi)media Translation: Concepts, Practices and Research, Yves Gambier & Henrik Gottlieb (eds), viii–xx. Amsterdam: John Benjamins.
Hermans, Theo
1999Translation in Systems: Descriptive and System-oriented Approaches Explained. Manchester: St. Jerome. TSB
Holman, Michael & Boase-Beier, Jean
1999 “Introduction: Writing, rewriting and translation. Through constraint to creativity.” In The Practices of Literary Translation: Constraints and Creativity, Michael Holman & Jean Boase-Beier (eds), 1–17. Manchester: St. Jerome.
Kenny, Dorothy
2001Lexis and Creativity in Translation: A Corpus-based Study. Manchester: St. Jerome. TSB
Kussmaul, Paul
1991 “Creativity in the translation process: Empirical approaches.” In Translation Studies: The State of the Art. Proceedings of the 1st James S. Holmes Symposium in Translation Studies, Kitty M. van Leuven-Zwart & Ton Naaijkens (eds), 91–101. Amsterdam: Rodopi. TSB
Loffredo, Eugenia & Perteghella, Manuela
2006 “Introduction.” In Translation and Creativity: Perspectives on Creative Writing and Translation Studies, Eugenia Loffredo & Manuela Perteghella (ed.), 1–16. London: Continuum.
2000 “Introduction.” In Translation and Creativity, ix–xvi. Special issue of Norwich Papers: Studies in Literary Translation 8.
Ulrych, Margherita
2003 “Diversity, uniformity and creativity in translation.” In Translation Translation, Susan Petrilli (ed.), 133–151. Amsterdam/New York: Rodopi. TSB
Wilss, Wolfram
1996 “Translation as intelligent behavior.” In Terminology, LSP and Translation: Studies in language engineering in honour of Juan C. Sager: Harold Somers (ed.), 161–168. Amsterdam: John BenjaminsTSB.
