Розвиток перекладознавства(Translation Studies) як наукової дисципліни почасти відзначався (вже досить детально висвітленим) протистоянням лінгвістичного(linguistic) та культурологічного підходів(cultural approaches) до перекладу(translation). На щастя, наразі науковці переважно визнають, що обидві дисципліни можуть багато запропонувати одна одній, що робить таку дихотомію в значній мірі застарілою. Що стосується такої галузі лінгвістики як соціолінгвістика, необхідно спочатку вписати інтерес до неї з боку перекладознавців у ширший контекст функціонального та комунікативного підходу до тексту у 1980-х – 1990-х роках у період переходу від структурної до функціональної лінгвістики. Одним із основних моментів критики лінгвістичного підходу в перекладознавстві вважають розуміння значення як стабільного і незалежного від мови і культури. Такий погляд різко суперечить положенням соціолінгвістики, де значення тлумачиться як динамічне, суб’єктивне та залежне від контексту, як це буде стисло показано в наступному розділі.
Література
Aaltonen, Sirkku
2003 “Retranslation in the Finnish theatre.” In Tradução, retradução e adaptação, John Milton & Marie Hélén Catherine (eds) Special issue of Cadernos de Tradução 1 (11): 140–159. TSB
Brisset, Annie
1996A Sociocritique of Translation: Theatre and Alterity in Quebec 1968–1988 Toronto: University of Toronto Press. [Translated by Rosalind Gill & Roger Gannon]. TSB
Brownlie, Siobhan
2006 “Narrative theory and retranslation theory.” Across Languages and Cultures 7 (2): 145–170. TSB
TSB