Дистанційний переклад [Remote interpreting]

Переклад
Зміст

Дистанційний переклад (або теле-переклад) є терміном, що визначає дво- або багатомовну відео-конференцію, де усні перекладачі фізично не присутні в залі засідань і тому не можуть безпосередньо бачити ораторів і делегатів. Усний переклад відео-конференцій вживається для таких засідань, коли учасники розташовані у двох місцях або більше, а перекладачі знаходяться в одному з цих місць. Під час дистанційного відео-перекладу (ДВП) використуються відео- або веб- камери та телефонні лінії для забезпечення усного перекладу мови жестів для людей із вадами слуху – через перекладача, який працює дистанційно – в цілях комунікації з людьми без вад слуху. Такий переклад є схожим на опосередкований відео-переклад, коли учасники без вад слуху і люди, які вживають мову жестів, знаходяться в різних місцях. До дистанційного перекладу також відноситься телефонний переклад – коли перекладач підключається до постачальника послуг через стандартну телефонну лінію з гучним зв‘язком і перекладає послідовно. Засоби відео-конференцій застосовуються для перекладу усної мови і мови жестів в таких різноманітних обставинах, як конференції, суд, державна служба, охорона здоров‘я, освіта тощо.

Full-text access to translations is restricted to subscribers. Log in to obtain additional credentials. For subscription information see Subscription & Price.

Література

Grice, Herbert Paul
1975 “Logic and conversation.” In Syntax and semantics 3: Speech acts, Peter Cole & Jerry L. Morgan (eds), 225–242. New York: Academic Press.Google Scholar
Heh, Yung-Chung & Qian, Hu
1997 “Over-the-phone interpretation: A new way of communication between speech communities.” In Proceedings of the 38th Annual Conference, Muriel Jerome-O’Keeffe, Muriel (ed.), 51–62. Alexandria, VA: American Translators Association.Google Scholar
Mikkelson, Holly
2003 “Telephone Interpreting: Boon or Bane?” In Speaking in Tongues: Language across Contexts and Users, Luis Perez Gonzalez (ed.), 251–269. Valencia: Universitat de Valencia.Google Scholar
Moser-Mercer, Barbara
2005a “Remote interpreting: Issues of multi-sensory integration in a multilingual task.” Meta 50 (2): 727–738. DOI logo TSBGoogle Scholar
2005b “Remote interpreting: The crucial role of presence.” Bulletin Suisse de linguistique appliquée 81: 73–97. TSBGoogle Scholar
2010 “The search for neuro-physiological correlates of expertise in interpreting.” In Translation and cognition, Erik Angelone & Greg Shreve (eds), 263–287. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins. DOI logoGoogle Scholar
Mouzourakis, Takis
2006 “Remote interpreting: A technical perspective on recent experiments.” Interpreting 8 (1): 45–66. DOI logoGoogle Scholar
Phelan, Mary
2001 The interpreter’s resource. Clevedon, Buffalo, Toronto, Sydney: Multilingual Matters.Google Scholar
Sperling, Jessica
2011 Communicating more for less: Using translation and interpretation technology to serve limited English proficient individuals. Washington, D.C.: Migration Policy Institute.Google Scholar

Додаткова література

Braun, Sabine
2003 Kommunikation unter widrigen Umständen? – Fallstudie zu einsprachigen und gedolmetschten Videokonferenzen. Tübingen: Narr.Google Scholar
Hewitt, William E.
1995 Court interpretation: Model guides for policy and practice in the state courts. Williamsburg, VA: National Center for State Courts.Google Scholar
Hornberger, John C., Gibson, Count D., Jr., Wood, William, Degueldre, Christian, Corso, Irene, Palla, Barbara, Bloch, Daniel A.
1996 “Eliminating language barriers for non-English-speaking patients.” Medical Care 34 (8): 845–856. DOI logoGoogle Scholar