Образ письмових та усних перекладачів [Representation of translators and interpreters]

Клаус Кайндл
University of Vienna
Переклад Вороніна Камілла
Зміст

З 1980-х років спостерігається своєрідний бум у звертанні до письмових та усних перекладачів як персонажів літературних творів та художніх фільмів. Постійне зростання популярності цього мотиву з початку доби глобалізації зовсім не випадкове, адже художня література не існує за межами суспільства; вона завжди по-різному реагує на розвиток суспільства, на зміни та перетворення, що в ньому відбуваються. Однак, невірно вважати, що переклад як тема для художнього зображення у літературі та кінематографі з’явився нещодавно. Так, наприклад, ще в Біблії маємо згадки про роль письмових та усних перекладачів (наприклад, історія Йосифа у Книзі Буття 41–42). Також у ХІІ сторіччі усний переклад використовується як літературний мотив в епічній поезії (пор. Wiech) 1951). Оскільки перекладацька діяльність та особа перекладача знайшли відображення у романі Мігеля Сервантеса « Дон Кіхот » (1605) – творі, який вважають першим сучасним романом – вони з тих пір залишилися однією з постійних тем, до яких звертається художня література. Кінематограф так само досить рано підхопив цю тему. Так, фільм « Драгоман » (The Dragoman) британського режисера Едварда Сломана (Edward Sloman) 1916 р., або рання екранізація оповідання Артура Конан Дойла (Arthur Conan Doyle) « Грек-перекладач » (The Greek Interpreter) режисером Джорждем Рідґвелом (George Ridgwell) від 1922 р. свідчать, що оповідальні можливості усного перекладу отримали визнання вже у німих кінофільмах.

Full-text access to translations is restricted to subscribers. Log in to obtain additional credentials. For subscription information see Subscription & Price.

Література

Andres, Dörte
2008 Dolmetscher als literarische Figuren. Von Identitätsverlust, Dilettantismus und Verrat. München: Meidenbauer. TSP
Bachleitner, Norbert
1989 “ ‘Übersetzungsfabriken.’ Das deutsche Übersetzungswesen in der ersten Hälfte des 19. Jhdts.” Internationales Archiv für Sozialgeschichte der deutschen Literatur 14 (1): 1–49.Google Scholar
Borges, José Luis
1989 Obras Completas 1923–1972. Buenos Aires: Emecé.Google Scholar
Cronin, Michael
2009 Translation Goes to the Movies. London/New York: Routledge.Google Scholar
Cutter, Martha J.
2005 Lost and Found in Translation. Contemporary Ethnic American Writing and the Politics of Language Diversity. Chapel Hill: University of North Carolina Press. TSP
Delabastita, Dirk & Grutmann, Rainier
2005 “Introduction.” In Fictionalising Translation and Multilingualism, Dirk Delabastita & Rainier Grutman (eds). Special issue of Linguistica Antverpiensia 4: 11–34.Google Scholar
Hagedorn, Hans Christian
2006 La Traduccíon Narrada. El Recurso Narrativo de la Traducción Ficticia. Cuenca: Ediciones de la Universidad de Castilla-Mancha. TSPGoogle Scholar
Kaindl, Klaus
2008 “Zwischen Fiktion und Wirklichkeit: Translator Innen im Spannungsfeld von Wissenschaft, Literatur und sozialer Realität.” In Translationskultur – ein innovatives und produktives Konzept, Larisa Schippel (ed.), 307–333. Berlin: Frank & Timme.Google Scholar
Kaindl, Klaus & Kurz, Ingrid
2005 “Einleitung.” In Wortklauber, Sinnverdreher, Brückenbauer? DolmetscherInnen und ÜbersetzerInnen als literarische Geschöpfe, Ingrid Kurz & Klaus Kaindl (eds), 9–18. Münster: LIT-Verlag.Google Scholar
(eds) 2008 Helfer, Verräter, Gaukler? Das Rollenbild von TranslatorInnen im Spiegel der Literatur. Münster: LIT-Verlag. TSP
Lévi-Strauss, Claude
1985 La potière jalouse. Paris: Plon.Google Scholar
Meyers, Walter E.
1980 Aliens and Linguists. Language Study and Science Fiction. Athens: University of Georgia Press.Google Scholar
Naudé, Jacobus A.
2008 “The role of pseudo-translations in early Afrikaans travel writing.” Southern African Linguistics and Applied Language Studies 26 (1): 97–106. DOI logo BoP
Simon, Sherry
1999 “Translating and interlingual creation in the contact zone. Border writing in Quebec.” In Postcolonial Translation. Theory, and Practice, Susan Susan Bassnett & Harish Trivedi (eds), 58–74. London/New York: Routledge. TSP
Strümper-Krobb, Sabine
2009 Zwischen den Welten. Die Sichtbarkeit des Übersetzers in der Literatur. Berlin: Weidler.Google Scholar
Vieira, Else Ribeiro Pires
1998 “The development of a translation paideuma and poetics in Brazil. The Campos Brothers.” In Literary Cultures of Latin America. A Comparative History. Vol. II, Mario J. Valdés & Djelal Kadir (eds), 141–144. Oxford: University Press.Google Scholar
Wiech, Gertrud
1951 Dolmetscherei in der weltlichen Epik des 12. Jahrhunderts. Tübingen: unpublished doctoral thesis.Google Scholar