Гра слів у перекладі [Wordplay in translation]

Йерун Вандале

переклад Іванна Лев

Зміст

Handbook of Translation Studies  Volume 2 (2011), pp. 180–183. Translation: 2011ISSN 2210-4844

© John Benjamins Publishing Company

Визначення гри слів Дірка Делабастіти є лаконічним, але вичерпним: « Гра слів – це загальна назва для різноманітних текстових явищ, в яких структурні особливості мов(и) використовуються для того, щоб викликати комунікативно важливе зіставлення двох (чи більше) мовних структур із більш-менш схожими формами та більш-менш відмінними значеннями » (Delabastita 1996: 128). З огляду на зміст декілька значень активуються ідентичними або схожими формами у тексті. З огляду на форму визначення включає омонімію (однакова вимова і написання), омофонію (однакова вимова), омографію (однакове написання) і паронімію (схожа форма). З огляду на текст, за словами автора, каламбур може бути « горизонтальним » і « вертикальним » (Haussmann, пояснено у праці Delabastita 1996: 128).

Full-text access to translations is restricted to subscribers. Log in to obtain additional credentials. For subscription information see Subscription & Price.

Література

Antonopoulou, Eleni
2002 “A cognitive approach to literary humour devices: translating Raymond Chandler.” In Translating humour, Jeroen Vandaele (ed.) 195–220. Special issue of The Translator 8 (2). Crossref logo TSBGoogle Scholar
Antonopoulou, Eleni & Nikiforidou, Kiki
2009 “Deconstructing Verbal Humour with Construction Grammar.” In Cognitive Poetics, G. Brône & J. Vandaele (eds) 289–314. Berlin: Mouton de Gruyter.Google Scholar
Attardo, Salvatore
1994Linguistic theories of humor. Berlin: Mouton de Gruyter. BoPGoogle Scholar
Delabastita, Dirk
1996 “Introduction.” In Wordplay and Translation: Essays on Punning and Translation, Dirk Delabastita (ed.) 1–22. Special issue of The Translator 2 (2). TSBGoogle Scholar
2004 “Wordplay as a translation problem: a linguistic perspective.” In Übersetzung, translation, traduction, Harald Kittel, Armin Paul Frank, Norbert Greiner, Theo Hermans, Werner Koller, José Lambert, Fritz Paul (eds.) 600–606. Berlin: Mouton de Gruyter. TSBGoogle Scholar
Gottlieb, Henrik
1997 “You got the picture? On the polysemiotics of subtitling wordplay.” In Traductio: essays on punning and translation, Dirk Delabastita (ed.) 207–232. Manchester / Namur: St. Jerome and Presses Universitaires de Namur. TSBGoogle Scholar
Henry, Jacqueline
2003La traduction des jeux de mots. Paris: Presses de la Sorbonne Nouvelle. TSBGoogle Scholar
Klitgård, Ida
2005 “Taking the pun by the horns: the translation of wordplay in James Joyce’s Ulysses.” Target 17 (1): 71–92. Crossref logo BoPGoogle Scholar
Marco, Josep
2010 “The translation of wordplay in literary texts.Typology, techniques and factors in a corpus of English-Catalan source text and target text segments.” Target 22 (2): 264–297. Crossref logo BoPGoogle Scholar
Vandaele, Jeroen
2001 “Si sérieux s’abstenir: le discours sur l’humour traduit.” Target 13 (1): 29–44. Crossref logo TSBGoogle Scholar
2010 ”Spaanse humor vertalen.” Idioma. Revue de linguistique et de traductologie 20: 189–200.Google Scholar

Додаткова література

Delabastita, Dirk
1993There’s a Double Tongue: An Investigation into the Translation of Shakespeare’s Wordplay, with special reference to Hamlet. Amsterdam: Rodopi.Google Scholar
Heibert, Frank
1993Das Wortspiel als Stilmittel und seine Übersetzung am Beispiel von sieben Übersetzungen des ‘Ulysses’ von James Joyce. Tübingen: Narr. TSBGoogle Scholar
Tęcza, Zygmunt
1997Das Wortspiel in der Übersetzung. Stanislaw Lems Spiele mit dem Wort als Gegenstand interlingualen Transfers. Tübingen: Niemeyer. Crossref logo BoPGoogle Scholar