Одиниця перекладу [Unit of translation]
Прагнучи оцінити чи описати свою роботу, професійні перекладачі інстинктивно мислять одиницями перекладу, що, виявляється, необхідно і настільки ж корисно теоретикам перекладу при аналізі роботи перекладача. Поняття «одиниці перекладу» визначається по-різному, в залежності від теоретичних моделей, в межах яких воно розглядається. Науковці Жан-Поль Віне і Жан Дарбельне присвятили декілька сторінок свого дослідження цій проблемі, але не змогли включити його результати в теорію чи, принаймні, комплексне бачення перекладу; їхнє визначення одиниці перекладу як «найменшого сегмента висловлювання, у якому знаки поєднуються таким чином, що їх не слід перекладати нарізно» (Vinay & Darbelnet 1995: 21) може видатися цілком прийнятним, оскільки воно охоплює поняття когезії, але хиба в тому, що вони головним чином зосереджуються на лексичних проблемах в межах цього сегмента, більше того, відстоюють ідею, що одиницю перекладу можна розглядати окремо від джерельного тексту. Даніца Селесковіч і Маріанне Ледерер (Seleskovitch & Lederer 1984), у відповідності із своєю теорією, визначають одиницю перекладу як смислову одиницю відповідного сегмента дискурсу (із невеликою кількістю слів), на основі якої вибудовується девербалізований смисл усього повідомлення, яке перевиражається цільовою мовою. Крістіан Норд (Nord 1997), визначаючи одиницю перекладу, пропонує функціоналістський підхід: класичне розуміння одиниці перекладу як «горизонтального» сегмента вона доповнює поняттям «вертикальної» одиниці, яка поєднує низку розкиданих в тексті елементів, що сприяють виконанню його функції.
Корпус
Література
TSBДодаткова література