Опосередкований усний переклад [Relay interpreting]

Міріам Шлезінгер

Переклад В'ячеслав Новіков
Відділення ООН у Відні

Зміст

Опосередкований (або естафетний) усний переклад (ОУП) є практикою усного перекладу з однієї мови на іншу через третю мову. Так, наприклад, коли делегат на конференції виступає по-арабськи, і його перекладають на англійську і німецьку, і немає перекладача з арабської на німецьку, то переклад на німецьку може здійснюватися через англійського «посередника». У деяких випадках посередник навіть може працювати в «фіктивній кабіні»; так, у прикладі, наведеному вище, можлива ситуація, коли переклад англійською мовою не потрібен і здійснюється виключно для того, щоб забезпечити можливість перекладу на німецьку. ОУП часто використовується для мов з обмеженим поширенням, особливо на багатомовних конференціях у країнах, де більшість перекладачів працюють тільки з двома мовами, або ж у країнах, що мають кілька офіційних мов, наприклад, у Південно-Африканській Республіці, де одна мова (найчастіше англійська) є посередником між декількома офіційними мовами. ОУП був також стандартною практикою в країнах колишнього Варшавського договору, де російська мова виконувала функцію посередника. Якщо раніше прямий переклад – причому переклад на мову А – розглядався як єдино прийнятний варіант, то нові умови, що з'явилися в результаті розширення основних міжнародних організацій та інших геополітичних змін, викликали необхідність ширшого застосування ОУП, незважаючи на те, що його прийнято вважати «другим за перевагу рішенням [...]» (Gebhard 2001), і незважаючи на те, що при ньому часто використовуються перекладачі, що працюють на мову Б (тобто здійснюють «ретур»).

Full-text access to translations is restricted to subscribers. Log in to obtain additional credentials. For subscription information see Subscription & Price.

Література

Bontempo, Karen & Levitzke-Gray, Patricia
2009“Interpreting Down Under: Sign Language Interpreter Education and Training in Australia.” In International Perspectives on Sign Language Interpreter Education, Jemina Napier (ed.), 149–170. Washington, D.C.: Gallaudet University Press.Google Scholar
Boudreault, Patrick
2005“Deaf interpreters.” In Topics in signed language interpreting, Terry Janzen (ed.), 323–355. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins  TSB DOI logoGoogle Scholar
Gebhard, Silke
2001“Building Europe – or back to Babel?” http://​www​.aiic​.net​/ViewPage​.cfm​/page526​.htm [Accessed 24 Feb 2010].
Mackintosh, Jenny
1983Relay interpretation: An exploratory study. Unpublished MA thesis. Birbeck College. University of London.  TSBGoogle Scholar
McDonnell, Patrick J
1997“Group calls for Indian-language interpreters.” Los Angeles Times, March 14. http://​articles​.latimes​.com​/1997–03​-14​/news​/mn​-38155​_1​_spanish​-interpreters [Accessed 24 Feb 2010].Google Scholar
Mikkelson, Holly
1999“Relay interpreting: A viable solution for languages of limited diffusion?” The Translator 5 (2): 361–380 DOI logo  TSBGoogle Scholar
Seleskovitch, Danica & Lederer, Marianne
1989 2nd edition 2002. “The problems of relay.” In A systematic approach to teaching interpretation, Seleskovitch, Danica & Marianne Lederer, 173–192. Luxembourg: DidierGoogle Scholar
Stone, Christopher
2009Toward a deaf translation norm. Washington D.C.: Gallaudet University Press.  TSBGoogle Scholar
Wong, Fook Khoon
1990“Court interpreting in a multiracial society – the Malaysian experience.” In Interpreting – Yesterday, today and tomorrow, David Bowen & Margaret Bowen (eds), 108–116. Binghamton, NY: SUNY.Google Scholar