Стилістика і переклад [Stylistics and translation]

Джин Боyз-Байер
Переклад Ольга Грабовецька
Зміст

Переклад тісно пов'язаний зі стилістикою, бо вона роз’яснює, як текст породжує значення, радше, ніж що він означає. Розуміння того, як тексти породжують значення, і є найголовнішим для перекладу. Стилістика пояснює дрібні деталі тексту, приміром, чому деякі структури можна трактувати двозначно, чи як виникає метафора. Стилістику використовують для опису як художніх, так і нехудожніх текстів. Спочатку розвинувшись у царині мовознавства, стилістика почала формуватися як окрема дисципліна у 1960-х роках під впливом методу «глибокого прочитання» (close-reading) Айвора Армстронґа Ричардза (I.A. Richards) (та представників «Нової критики»), і методів структурної лінгвістики та поетики (Роман Якобсон та інші). Стилістика розвиває різні напрями, як-от прагматичний, соціолінгвістичний, літературний. Однак, сьогодні загальним для всіх стало прагнення вийти за рамки слів, уміщених у тексті, щоб осмислити, чому саме їх обрав автор, і як вони впливають на читача. З 1980-х такі спроби склали основу напряму, відомого як «когнітивна стилістика» (“cognitive stylistics”). Але насправді стилістика в цілому, оскільки вона стосується вибору і впливу, певною мірою є когнітивною. Когнітивну стилістику, коли йдеться про роз’яснення художніх текстів, нерідко називають когнітивною поетикою, адже стилістика, власне, вивчає, як твориться художня проза і поезія (Poetry translation) (див. Stockwell 2002: 1–6), а ще тому, що поняття «поетика» містить в собі не лише читання, але й написання текстів. Для сучасної когнітивної стилістики і поетики оточення тексту – це завжди когнітивний контекст, який об’єднує те, що відбувається у світі, де функціонує текст, і те, що носії мови і культури чи читачі вірша чи туристичного путівника знають, відчувають і думають як про текст, так і про світ.

Full-text access to translations is restricted to subscribers. Log in to obtain additional credentials. For subscription information see Subscription & Price.

Література

Fludernik, M.
1996 Towards a ‘Natural’ Narratology. London: Routledge. . DOI logo  BoPGoogle Scholar
Hatim, B. & Munday, J.
2004 Translation: An Advanced Resource Book. London: Routledge.  BoPGoogle Scholar
Lakoff, G. & Turner, M.
1989 More than Cool Reason. Chicago: University of Chicago Press. . DOI logo  BoPGoogle Scholar
Leech, G. & Short, M.
2007 Style in Fiction. London: Longman.Google Scholar
Malmkjaer, K.
2004 “Translational Stylistics: Dulcken’s Translations of Hans Christian Andersen.” Language and Literature 13 (1): 13–24. . DOI logo  TSBGoogle Scholar
Miall, D. S. & Kuiken, D.
1998 “The Form of Reading: Empirical Studies of Literariness.” Poetics 25: 327–341. . DOI logoGoogle Scholar
Parks, T.
2007 Translating Style. Manchester: St. Jerome Publishers.  TSBGoogle Scholar
Robinson, D.
2002 Western Translation Theory from Herodotus to Nietzsche. Manchester: St. Jerome Publishing.  TSBGoogle Scholar
Stockwell, P.
2002 Cognitive Poetics: An Introduction. London: Routledge.  BoPGoogle Scholar

Додаткова література

Boase-Beier, J.
2004 “Knowing and Not Knowing: Style, Intention and the Translation of a Holocaust Poem.” Language and Literature 13 (1): 25–35. DOI logo  TSBGoogle Scholar
2006 Stylistic Approaches to Translation. Manchester: St. Jerome Publishing.Google Scholar
2014 ‘Translation and the representation of thought: The case of Herta Müller’, Language and Literature 23: 213–226. DOI logoGoogle Scholar
Simpson, P.
2004 Stylistics: A Resource Book for Students. London: Routledge.Google Scholar
Tabakowska, E.
1993 Cognitive Linguistics and Poetics of Translation. Tübingen: Narr.  TSBGoogle Scholar
Драйден, Джон. Передмова до «Послань» Овідія виконаних кількома перекладачами [переклад Олександра Кальниченка]
. Протей. Вип. 1/ за редОлександра Кальниченка. Харків. Вид-во НУА 2006 С. 255–268.Google Scholar
Поп, Александр. З передмови до «Іліади» [переклад Олександра Рихла]
. Протей. Вип. 1 / за редОлександра Кальниченка. Харків. Вид-во НУА 2006 С. 269–274.Google Scholar