Одиниця перекладу [Unit of translation]

Мішель Балляр
University of Artois

переклад Орися Габа

Зміст

Handbook of Translation Studies  Volume 1 (2010), pp. 437–440. Current revision: 2011. Translation: 2017
Previous version(s) of this article: 2011 ISSN 2210-4844

© John Benjamins Publishing Company

Прагнучи оцінити чи описати свою роботу, професійні перекладачі інстинктивно мислять одиницями перекладу, що, виявляється, необхідно і настільки ж корисно теоретикам перекладу при аналізі роботи перекладача. Поняття «одиниці перекладу» визначається по-різному, в залежності від теоретичних моделей, в межах яких воно розглядається. Науковці Жан-Поль Віне і Жан Дарбельне присвятили декілька сторінок свого дослідження цій проблемі, але не змогли включити його результати в теорію чи, принаймні, комплексне бачення перекладу; їхнє визначення одиниці перекладу як «найменшого сегмента висловлювання, у якому знаки поєднуються таким чином, що їх не слід перекладати нарізно» (Vinay & Darbelnet 1995: 21) може видатися цілком прийнятним, оскільки воно охоплює поняття когезії, але хиба в тому, що вони головним чином зосереджуються на лексичних проблемах в межах цього сегмента, більше того, відстоюють ідею, що одиницю перекладу можна розглядати окремо від джерельного тексту. Даніца Селесковіч і Маріанне Ледерер (Seleskovitch & Lederer 1984), у відповідності із своєю теорією, визначають одиницю перекладу як смислову одиницю відповідного сегмента дискурсу (із невеликою кількістю слів), на основі якої вибудовується девербалізований смисл усього повідомлення, яке перевиражається цільовою мовою. Крістіан Норд (Nord 1997), визначаючи одиницю перекладу, пропонує функціоналістський підхід: класичне розуміння одиниці перекладу як «горизонтального» сегмента вона доповнює поняттям «вертикальної» одиниці, яка поєднує низку розкиданих в тексті елементів, що сприяють виконанню його функції.

Full-text access to translations is restricted to subscribers. Log in to obtain additional credentials. For subscription information see Subscription & Price.

Корпус

Mansfield, Katherine
1923/1988“The Doll’s house” (1923) in: “At the Bay” and other Short Stories/ “Sur la baie” et autres nouvelles (traduction et notes de Magali Merle). Paris: Livre de Poche (Bilingue), 165–189.Google Scholar
1966/1977 “La maison de poupées” (traduction de Marguerite Faguer) in: Katherine Mansfield, Oeuvre Romanesque, Paris, Stock, 423–432.Google Scholar

Література

Ballard, Michel
2007“Eléments pour une méthodologie réaliste en traductologie” in: Nikolay Garbovskiy (ed.). The Science of Translation Today. Moscow: Moscow University Press, 47–60.  TSBGoogle Scholar
Nord, Christiane
1997Translating as a Purposeful Activity. Manchester: St Jerome Publishing.  TSBGoogle Scholar
Seleskovitch, Danica & Lederer, Marianne
1984Interpréter pour traduire. Paris: Didier.  TSBGoogle Scholar
Toury, Gideon
1995Descriptive Translation Studies and Beyond. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Crossref logo  BoPGoogle Scholar
Vinay, Jean-Paul & Darbelnet, Jean
1995Comparative Stylistics of French and English. A methodology for translation (translated and edited by Juan C. Sager & M.J. Hamel). Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Crossref logo  TSBGoogle Scholar

Додаткова література

Ballard, Michel
2003Versus (vol. 1): Repérages et Paramètres. Paris: Ophrys.Google Scholar
Koller, Werner
1979/1992Einführung in die Übersetzungswissenschaft. 4th edn. Repérages et Paramètres. Heidelberg and Wiesbaden: Quelle und Meyer.Google Scholar