Журналістика і переклад [Journalism and translation]

Люк ван Дорслар

переклад Оксана Молчко

Зміст

Handbook of Translation Studies  Volume 1 (2010), pp. 180–184. Current revision: 2011. Translation: 2017
Previous version(s) of this article: 2011 ISSN 2210-4844

© John Benjamins Publishing Company

Зв'язок між мовою (знанням) та журналістикою, особливо стосовно збору та продукування закордонних новин, неодноразово підкреслювався й описувався на маргінесах лінгвістичних (дискурсивних, стилістичних, прагматичних) чи комунікативно-орієнтованих досліджень. Одначе, зацікавленість в особливому місці перекладу, і як процесу, і як результату цієї взаємодії, є відносно новою. У межах ширшої царини досліджень перекладу та ЗМІ/ перекладу в ЗМІ можна виділити низку підцарин. Зважаючи на кілька останніх публікацій та використовуючи кількісні дані, Люк ван Дорслар (van Doorslaer 2009) демонструє, що сфера цих досліджень зосереджується головно на підцаринах аудіовізуального перекладу (audiovisual translation), позакадрового перекладу та дубляжу (voiceover and dubbing) та субтитрування (subtitling). Журналістські аспекти перекладу в ЗМІ як і місце перекладу у повсякденній праці журналіста ще не стали експліцитним предметом досліджень у рамках цих підцарин. Однак, слідом за проектом Ворикського університету «Переклад у світових новинах» ('Translation in Global News') істотно став зростати інтерес до перекладу новин та дотичних до новин та перекладу аспектів. Найвизначніші публікації самого цього проекту Ворикського університету – це матеріали конференції (Conway & Bassnett 2006) та, над усе, заключна публікація проекту (Bielsa & Bassnett 2009). У ній, зокрема, досліджується роль перекладу у так званих всесвітніх агенціях міжнародних новин (головно «Ассошіейтед прес» (англ. Associated Press, скор. AP), «Рейтер» (англ. Reuters), «Франс-прес» (фр. Agence France-Presse, скор. AFP), а також конкретні перекладні тексти новин. Незважаючи на тенденції до глобалізації та гармонізації, на посилення ролі англійської мови та навіть домінування англомовних моделей письма (коротші та більш безоціночні тексти), й надалі зберігається помітна варіативність у використанні різних структурних та перекладацьких практик, стратегій та цінностей. Така варіативність інколи пояснюється національним/регіональним походженням агенції новин, або помітним відбором новин з огляду на зміст, як наприклад, це має місце у випадку з «альтернативною» агенцією новин ІПС («Інтерпрес-сервіс») (англ. Inter Press Service, скор. IPS)[, яка освітлює події, що відбуваються в «нових» країнах чи в громадянському суспільстві]. З часу публікації резонансної доповіді [в ООН у 1980 році Комісії ]Макбрайда, у якій критикувалося досить-таки нерівномірне поширення новин у світі та зосередженість ЗМІ головно на «обраних країнах» (MacBride 1980), відбулися певні зміни в подоланні нерівності у сфері інформації. Та якби там не було, а складне поєднання владних стосунків (континентальних, національних, мовних, політичних, ідеологічних) визначає важливі рішення й вибори стосовно відбору, перекладу та редагування новин. Так, Кристина Шеффнер (Christina Schäffner 2008) у своєму аналізі корпусу перекладених журналістських текстів та політичних цитат, що були реконтекстуалізовані для внутрішнього вжитку (без жодного посилання на перекладацькі дії), доводить, що конвенційні та ідеологічні умови створення перекладу є визначальними у випадку політичної журналістики та політичної комунікації. У своєму дослідженні іспаномовного веб-порталу всесвітніх новин BBC Mundo Роберто Вальдеон (Roberto Valdeón 2008) розкриває сутнісну відмінність у статусі між англомовною та іспаномовною культурами, коли значущість першої порівняно із другою нерідко виражається у висвітленні новин. Журналістська вибірковість, помітна у використанні, перекладі та редагуванні певних матеріалів, впливає на формування картини світу. Люк ван Дорслар (Luc van Doorslaer 2009) виявляє чіткий взаємозв’язок між тими агенціями новин, які використовуються як основне джерело інформації, та тими країнами, події в яких висвітлюються у новинах. Наприклад, редакції останніх новин у Бельгії, які ґрунтують свої новини, головним чином, на інформації від агенції новин «Ассошіейтед прес», про події у США повідомляють більше, а ті, що переважно використовують «Франс-прес», пишуть набагато більше про Францію. І хоча всесвітні інформаційні агенції можуть сьогодні подавати себе як «світові», своє походження вони все ж не заперечують. Агенції новин неминуче зважають на норми, пов'язані із їхнім національним походженням, і цей факт відчувається як у їхніх принципах відбору та зведення інформації, так і в її структуруванні. Отже, питання «чи позбулися інформаційні агенції своєї національної і/чи регіональної бази у процесі висвітлення новин» (Bielsa & Bassnett 2009: 49) залишається відкритим.

Full-text access to translations is restricted to subscribers. Log in to obtain additional credentials. For subscription information see Subscription & Price.

Література

Bielsa, Esperança & Bassnett, Susan
2009Translation in Global News. London: Routledge. Crossref logo  BoPGoogle Scholar
Conway, Kyle
2008“A cultural studies approach to semantic instability: The case of news translation.” Linguistica Antverpiensia New Series 7: 29–43.  TSB Crossref logoGoogle Scholar
Conway, Kyle & Bassnett, Susan
(eds) 2006Translation in global news: proceedings on the conference held at the University of Warwick 23 June 2006. University of Warwick. http://​www2​.warwick​.ac​.uk​/fac​/arts​/ctccs​/research​/tgn​/events​/tgn​/translation​-in​-global​-news​-proceedings​.pdf [Accessed 3 May 2010].Google Scholar
Jakobson, Roman
1959“On linguistic aspects of translation.” In On translation, Reuben Arthur Brower (ed.), 144–151. Cambridge: Harvard University Press.  TSB Crossref logoGoogle Scholar
Lee, Chang-soo
2006“Differences in News Translation between Broadcasting and Newspapers: A Case Study of Korean-English Translation.” Meta 51 (2): 317–327. Crossref logo  TSBGoogle Scholar
MacBride, Sean
1980Many voices, one world: towards a new more just and more efficient world information and communication order (Report by the international commission for the study of communication problems). London/ Paris/ New York: Unesco. http://​unesdoc​.unesco​.org​/images​/0004​/000400​/040066eb​.pdf [Accessed 3 May 2010].Google Scholar
Schäffner, Christina
2008“‘The Prime Minister said…’: Voices in translated political texts.” Synaps 22: 3–25. Crossref logoGoogle Scholar
Stetting, Karen
1989“Transediting – A New Term for Coping with the Grey Area between Editing and Translating.” In Proceedings from the Fourth Nordic Conference for English Studies, G. Caie (eds), 371–382. Copenhagen: University of Copenhagen.Google Scholar
Tsai, Claire
2006“Translation through Interpreting: A Television Newsroom Model.” In Translation in global news: proceedings on the conference held at the University of Warwick 23 June 2006, Kyle Conway & Susan Bassnett (eds), 59–71. Coventry: University of Warwick.  TSBGoogle Scholar
Valdeón, Roberto
2008“Anomalous news translation. Selective appropriation of themes and texts in the internet.” Babel 54 (4): 299–326. Crossref logo  BoPGoogle Scholar
van Doorslaer, Luc
2009“How language and (non-)translation impact on media newsrooms. The case of newspapers in Belgium.” Perspectives 17 (2): 83–92. Crossref logo  TSBGoogle Scholar

Додаткова література

Bielsa, Esperanca
2007“Translation in Global News Agencies.” Target 19 (1): 135–155. Crossref logo  BoPGoogle Scholar
Orengo, Alberto
2005“Localising News: Translation and the ’Global-national’ Dichotomy.” Language and Intercultural Communication 5 (2): 168–187. Crossref logo  BoPGoogle Scholar
Schäffner, Christina
2005“Bringing a German Voice to English-speaking Readers: Spiegel International.” Language and Intercultural Communication 5 (2): 154–157. Crossref logo  BoPGoogle Scholar
Valdeón, Roberto
2005“The CNN en Español news”. Perspectives 13 (4): 255–267. Crossref logoGoogle Scholar